Приветствую Вас Гість | RSS
Регистрация | Вход

Темы для Юкоз

Поделиться

Уроки та дзвоники

Форма входу

Пошук

Календар
«  Лютий 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829

Корисні посилання
  • Відділ освіти Приазовської РДА
  • Приазовська РДА
  • Гирсовская ООШ
  • Богданівський НВК
  • Ботиевская ООШ
  • Воскресенська ЗОШ
  • Ганно-Опанлинський НВК
  • Нововасилівський НВК
  • Новокостянтинівська ЗОШ
  • Новоспаська ЗОШ
  • Олександрівська ЗОШ
  • Приазовська ЗОШ №2
  • Приазовська РСШ "Азимут"
  • Розівська ЗОШ
  • Степанівська перша ЗОШ
  • Чкаловський НВК
  • БДЮТ

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Законодавство для батьків

    Конституція  України
    Ст.52
    Будь яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
    Батьківські права та обов’язки носять конституційний  характер. Їхнє право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов’язків батьки  не можуть. Вони можуть їх втратити після суду.
     
    Закон  України про освіту
     
    Ст. 59              Відповідальність батьків за розвиток дитини.
     
    1.      Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
    2.      На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток  дитини.
    3.      Батьки  зобов’язані:
    ·        постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей,  створювати  належні  умови  для  розвитку  їхніх природних здібностей;
    ·        поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя;
    ·        сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню  освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
    ·        виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
     
    Кодекс про шлюб та сім’ю
    Ст. 65 частина  2
    Один із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на стосунки з нею. Той із батьків, при якому проживає дитина, не має права перешкоджувати іншому із батьків зустрічатися з дітьми і брати участь у їх вихованні.
     
    Ст. 70
    Підстава для позбавлення батьківських прав:
          батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо навчання і виховання дітей;
          батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми ;
          батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;
          батьки є хронічними алкоголіками та наркоманами.
     
    Ст. 76
    Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу дитини на опікування органу опіки і піклування. Воно може мати  місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров’ю, вихованню і небезпечне для неї (дитина залишається без їжі, одягу, необхідного постійного догляду).
     
    Адміністративна         відповідальність
     
    Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог КпАП за ухилення  від виконання покладених законом обов’язків: 
     
    Ст. 184 частина 1
    Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя,  навчання та виховання  неповнолітніх дітей (при наявності підтверджуючих документів)
    Ст.  184  частина 2
    Передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення до першої частини цієї статті (при наявності підтверджуючих документів)
    Ст. 184 частина 3
    За вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.
    Ст. 184 частина 4
    До неповнолітніх, які не досягли 14 – 16 років і відповідно до статті 10 Кримінального кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені Ст.11 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.
    Батьки можуть нести адміністративну відповідальність і за статтею 180 Кодексу – за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).
    Якщо неповнолітній систематично втягувався в пияцтво дорослим, то останній підлягає кримінальній відповідальності за статтею 208 Кримінального кодексу.

     

    Сім помилок батьків у спілкуванні з дитиною.

    Стратегії спілкування з донькою-підлітком

    Іноді стосунки між матір'ю й донькою складаються непросто. Особливо ця проблема загострюється в підлітковий період, коли дівчатка відвертаються від своїх матерів і зближуються із друзями. Мами намагаються подолати неприйняття доньок, при цьому відчайдушно докладають зусиль, аби захистити їх від болю, якого вони самі, можливо, зазнали в підлітковому віці. Іноді спілкування між ними зовсім припиняється, а разом з ним і чітке розуміння того, що відбувається в житті доньки.

    Чи можна знести стіну підліткового мовчання? Якщо коротко, то так, налагоджуючи справжній зв'язок за допомогою щирого спілкування. Довірливе спілкування допомагає мамі й доньці по-справжньому побачити одна одну такими, якими вони є; відмовитись від нездійсненних надій і очікувань, припинити приймати захисну позу й почати серйозно слухати одна одну.

    Простіше кажучи, така форма спілкування є міцним фундаментом добрих стосунків. І коли йдеться про мам та їхніх доньок-підлітків, вона може суттєво змінити ситуацію. Далі пропонуються п'ять стратегій створення більш широких можливостей для справжнього спілкування у стосунках між матір'ю й донькою.

    1. Почніть з чистого аркуша

    Більшість батьків час від часу займаються «випадковим» вихованням дітей, тобто роблять те, чого не мали наміру робити систематично, і виявляються заручниками становища, в якому впроваджені елементи виховання стають неефективними.

    Докоряти собі за те, що вже було зроблено, – марна трата енергії. Час не повернути назад, тому почніть із чистого аркуша, давши собі обіцянку зробити свідомий вибір і йти вперед.

    2. Відмовтесь від нездійсненних надій та очікувань

    Часто у стосунках найсильніше нас ображає або розчаровує те, що поведінка інших людей не відповідає нашим очікуванням. Чим більше надій ми на неї покладаємо, тим сильніше біль і розчарування в результаті, коли ми бачимо, наскільки нездійсненними вони виявились.

    У чому ж проблема? Ми не можемо контролювати поведінку інших людей – це твердження особливо правильне у ставленні до наших власних дітей. Проте той факт, що вони «наші», примушує нас ще міцніше чіплятися за власні очікування.

    Припинивши перейматися із приводу часу та якості вашого спілкування з донькою, ви отримаєте можливість прийняти його й більше не зациклюватись на тому, яким воно повинно бути. І тим самим дасте старт побудові нових, більш здорових моделей спілкування.

    3. Слухайте шанобливо

    Для того щоби спілкування залишалось відкритим, донька повинна відчувати емоційну безпеку, звертаючись до вас зі своїми запитаннями. Дівчата-підлітки хочуть, щоб їх чули, а не читали їм нотації. Вони не хочуть, щоб кожний їхній учинок перетворювався на «можливість навчання (тобто повчання)».

    Шанобливо слухати означає налаштуватись на те, що кажуть нам наші доньки, і, що ще важливіше, на те, що вони відчувають. Коли ви реагуєте на їхні слова, проявляйте емпатію й не намагайтесь давати готові відповіді. Повторюйте те, що каже ваша донька, можна навіть дослівно: «Так, розумію. Ти дуже схвильована з приводу завтрашнього уроку фізкультури». Промовляючи її власні слова, ви демонструєте доньці, що почули її та розумієте її почуття.

    4. Зберігайте спокій

    Здатність залишатися спокійною, чим би не поділилася з вами ваша донька, дуже важлива, якщо ви хочете, щоб вона продовжувала довірливо спілкуватися з вами. Без цього ви не зможете дізнаватися про дійсно важливі події та хвилювання, тобто про те, що змушує батьків озиратись назад і питати себе: «Як же я міг (могла) пропустити це?».

    Для того щоб ваша донька відчувала, що може спокійно й безпечно звертатись до вас, цілком імовірно, вам доведеться прикусити язик або піти у відокремлене місце, щоб запобігти емоційній реакції в даний момент. Це дуже важливо, навіть коли (або особливо коли) вона приходить до вас із такою ситуацією, яка примушує ваш внутрішній сигнал тривоги звучати неймовірно голосно.

    Боріться з бажанням негайно перервати дитину фразою: «Що ж ви наробили із друзями!», зберігайте спокій, кивайте головою й дякуйте доньці за відвертість. Якщо ця інформація вимагає якихось ваших дій, зробіть паузу, щоб зібратися з думками та висловитись без погроз.

    5. Діліться своїми історіями

    Дівчата люблять слухати про інших підлітків, які пройшли через складні ситуації та змогли з ними впоратись; є щось утішне у знанні, що не тільки ти можеш відчувати себе ізольованою або неправильно зрозумілою. Тому доньки із задоволенням слухають також і мамині історії (навіть не дуже втішні та схвальні).

    Не існує більш швидкого способу зламати бар'єри й дати вашій доньці шанс побачити вас такою, якою ви є насправді, ніж розповісти їй про проблеми, з якими ви зіштовхувались у підлітковому віці, про те, як вони вплинули на вас тоді та який вплив мають на вас (уже дорослу жінку) зараз. Приділяйте час тому, щоби показати свою вразливість і довірити її вашій доньці, і, швидше за все, вона побачить вас у зовсім новому світлі й сама відкриється зовсім по-новому.

    Як виправити зухвалу поведінку дитини.

    Усім батькам час від часу доводиться справлятися з неслухняністю дитини. Нам це навряд чи подобається, проте це трапляється. Іноді ми й гадки не маємо, що потрібно робити й шукаємо фахівця, щоб отримати допомогу. Ми боїмося зробити неправильно та знизити самооцінкудитини і продовжуємо шукати способи впоратися з її зухвалою поведінкою. Але не будемо впадати у відчай, надія є! Усе, що нам треба робити, це своєчасно розбиратися із проявами неналежної поведінки, тобто відразу, як тільки вона виникає, і дотримуватися стратегіїдисципліни. У цій статті пропонуються корисні поради, які допоможуть вам у цій відповідальній справі. Отже.

    1. Намагайтеся зрозуміти вашу непокірну дитину

    Якщо ви батьки дитини, яка поводиться зухвало, важливо, щоб ви постарались її зрозуміти. Що б не було, перш за все треба демонструвати їй свою безумовну любов. Якщо дитина або підліток поводиться зухвало, це означає, що вона або він уважає себе рівнею вам і не бачить у вас наставника, старшого, головного. Дитині необхідно, щоб дорослі розуміли її почуття, в іншому випадку вона відчуває розчарування, образу та проявляє гнів. Усі діти переживають подібні емоції в той чи інший момент, але діти із зухвалою поведінкою не можуть упоратися з тим фактом, що їх не розуміють.

    2. Вилучайте дитину із ситуації

    Якщо ваша дитина починає поводитися зухвало, відразу ж вилучіть її із ситуації! Скажіть, що пора йти додому, і негайно уходьте. Не дозволяйте, щоб вона просила вас залишитись або торгувалася з вами.

    3. Стримуйте власні реакції, підкріплюйте слова справами

    Якщо ви помічаєте, що дитина поводиться зухвало, у першу чергу зробіть крок назад. Вдихніть глибше. Ніколи не втрачайте самовладання у присутності дитини. Скажіть їй спокійним голосом, що її поведінка є неприйнятною і що ви порозмовляєте з нею пізніше. Дайте дитині деякий час на обдумування того, що вона зробила та можливих наслідків своїх учинків. За цей час заспокойтесь, опануйте себе та продемонструйте їй правильну реакцію.

    4. У першу чергу контролюйте себе

    Крики батьків примушують дитину поводитися ще гірше. Крики можуть дуже швидко вивести ситуацію з-під контролю. Коли ваша дитина чує, як ви кричите, вона відчуває, що ви втратили контроль над собою. Вона робить висновок, що емоційні сплески цілком припустимі. Зробіть глибокий вдих і заспокойтесь. Потім почніть розмовляти з дитиною переконливим і спокійним голосом. Це дуже важливий крок, який допомагає вирішувати проблеми проявів зухвалої поведінки й пом'якшувати протиборство.

    5. Зберігайте контроль над ситуацією

    Суперечка з дитиною дає їй можливість контролювати те, що відбувається, отже, дозволяє їй поводитися ще більш зухвало й агресивно. Якщо між вами виникло протиборство, скажіть дитині так: «Ти вже знаєш наслідки своїх учинків!». Після цього підіть. Якщо ви йдете в той момент, коли останнє слово залишилося за вами, то, як і раніше, контролюєте ситуацію.

    6. Покладайте на дитину відповідальність

    Перед тим як починати коригувати будь-якого роду прояви зухвалої поведінки, проведіть сімейні збори, зробіть це тоді, коли ви всі спокійні та врівноважені. Установіть для неслухняної дитини домашні правила й поясніть їй, які на неї покладено обов'язки по господарству, як і коли вона повинна робити домашню роботу, коли лягати спати, приходити додому із прогулянки, як треба ставитись до людей, які її оточують. Складіть список проявів неприйнятної поведінки, в який можна включити грубість, фізичну агресію у гніві, відмову виконувати свої обов'язки та зневажливу поведінку. Покладіть на дитину відповідальність та опишіть наслідки за порушення домашніх правил.

    7. Описуйте наслідки, що відповідають віку дитини

    Є дві категорії наслідків, які застосовуються в якості методів дисципліни. Одна з них – це вилучення, наприклад, вилучення дитини зі своєї кімнати, тайм-аут (одна хвилина на кожний рік віку) або «вилучення» улюблених іграшок.

    Друга категорія – це примус, наприклад, примус оплатити штраф за погану поведінку та внесення цієї суми у скарбничку, додавання господарських обов'язків, похід разом з вами в магазин замість ігор на вулиці із друзями тощо.

    Вилучення, як правило, працює краще для дітей молодшого віку, а примус зазвичай допомагає при вихованні дітей старшого віку й підлітків.

    8. Не поступайтесь, не торгуйтесь, не робіть другу спробу

    Ви повинні непохитно стояти на своєму, дотримуватися стратегії дисципліни в той момент, коли коригуєте зухвалу поведінку дитини. Якщо ви послідовні, дитина буде знати, що ваші слова не розходяться з ділом. Якщо ви поступаєтесь або піддаєтесь, вона не сприйматиме вас всерйоз. Якщо дитина каже комусь погані слова, ви повинні відразу припинити прояв подібної поведінки. Скажіть дитині так: «Не можна казати такі слова іншим людям. Вирушай у свою кімнату». Будьте послідовними. Торгуючись і даючи дитині другий шанс, ви дозволяєте їй поводитися зухвало.

    9. Дітям необхідне позитивне підкріплення

    Батькам надзвичайно важливо підкріплювати позитивну поведінку дитини. Підкріплюйте будь-який позитив, будь-який хороший учинок дитини. Багато й часто хваліть її, коли вона поводиться добре, нагороджуйте її за співпрацю. Це підсилює почуття відповідальності дитини за свої дії.

    10. Постійно спілкуйтеся з дитиною

    Коли між вами й дитиною налагоджуються добрі стосунки, більше спілкуйтеся з нею й розповідайте про свої очікування. Поясніть дитині, що ви як батьки робите все можливе, щоб навчити її корисних життєвих навичок, щоб вона виросла відповідальною людиною. Скажіть, що ви не намагаєтеся завдати їй неприємності, але хочете, щоб вона була сильною й задоволеною життям.

    11. Нехай дитина бере участь, робить свій внесок

    Коли ви обговорюєте з дитиною ваші очікування від неї, обов'язково дозволяйте їй висловлюватись. Давайте їй можливість вибору того, чим вона хоче займатися. Це дає деяке почуття контролю й допомагає знизити градус опору. Спитайте в дитини, в який час вона хоче виконувати свої домашні обов'язки або які обов'язки вона б хотіла виконувати.

    12. Знайте, коли варто піти на компроміс

    Важливо не торгуватись, а вчити непокірну дитину досягати компромісу. Ви трохи поступаєтесь, вона трохи поступається – і всі щасливі. Наприклад, якщо ви рано відправляєте дитину спати за погану поведінку, а вона просить тримати світло ввімкненим, щоб мати можливість почитати, не відмовляйте. Ви вилучили її з деструктивною ситуації й описали необхідні наслідки, цього достатньо.

    13. Докладіть усіх зусиль, щоб ваша сім'я стала командою однодумців

    Роз'ясніть усім членам сім'ї дисциплінарні правила й переконайте всіх дотримуватися їх. Ви й ваш чоловік/дружина повинні домовитися про те, яку поведінку вважати прийнятною, а яку неприпустимою. Якщо старші діти-підлітки наглядають за маленькими дітьми, вони повинні дотримуватися ваших принципів і бути послідовними при імплементації стратегій дисциплінування. Молодша дитина має знати, що під час вашої відсутності головним у домі є її старший брат або сестра, при цьому старші очікують від неї такої ж поведінки, що й ви.

    Виключіть варіант опозиційно-зухвалого розладу

    Якщо ви зовсім не можете контролювати зухвалу поведінку дитини, то повинні переконатися, що вона не страждає на так званий ОЗР – опозиційно-зухвалий розлад. Коли дитина протягом шести місяців постійно проявляє зневагу, поводиться зухвало, її важко контролювати, є велика ймовірність, що в неї ОЗР. Симптоми такого розладу включають непомірні істерики, постійні звинувачення інших у власних помилках, відмову дотримуватися правил, ворожість і мстивість. Якщо в дитини є ОЗР, їй будуть потрібні психотерапія та/або медикаментозне лікування. Крім того, ви зробите правильно, якщо будете послідовними в дисципліні, вихованні та будете виконувати рекомендації лікаря.

     

    ДІти та паління

     

    Січень

    1. Особливості підліткового віку

     

     

    Грудень

    1. Вплив на дітей шкідливих звичок батьків.
    2. Роль тата у вихованні дитини.

    Листопад 

    1. Грань дитячої брехні та фантазії.
    2. Батьківські збори -  привід для… 

    Жовтень.

    1. Правила інтернет-безпеки для батьків.
    2. Готуємось до опалювального сезону.
    3. Крок до здоров’я.
    4. Дитяча любов до рідної землі.

     

    Вересень.

    1. Система оцінювання знань учнів.
    2. Як зміцнити імунітет дитини в осінньо-зимовий період.
    3. Як організувати дозвілля школярів.

    У Володимирівському НВК працюють 5 гуртків: «Юний хімік» (керівник Дзикановський І.П.), «6 кадрів» (керівник Черемшинський Ю.О.), «Волейбол» (керівник Сивун М.І.), «Умілі ручки» (керівник Куртєва К.П.), Лялькова театральна студія «Казка» (керівник Грицаєнко Є.В.)