будує, творить подібно
до того,
як ворожість руйнує!
Г. Сковорода
За вікном листопад 2013 року. Спільнота
України активно виступає проти насилля і будь-яких її проявів. 16 днів триває
ця акція. Це дуже актуально! Минуть ці дні, але прагнення зупинити жорстокість
не скінчиться. Ми віримо в це! «Я проти насилля, ми - проти насилля, держава –
проти насилля», - говоримо в один голос з надією, що до нас приєднаються сотні
тисяч наших співвітчизників.
«Життя кожної людини починається з любові, та
не завжди з нею проходить усе життя. Перше, що бачить дитина після народження,
- це свою сім’ю, відчуває її
духовний стан. Звичайно, дитя не може розповісти про це, але його маленьке серце
і велика душа сприймає все, що відбувається навколо. Підкреслимо, саме велика
душа, бо вона ще не накоїла лиха, вона чиста, наче джерельна вода. Все
починається з любові в сім’ї:
перша радість, перші невдачі. Але головне, щоб сім’я
була однім цілим, неначе фортеця для кожного члена родини. Особисто мені
пощастило вирости в простій, але доброзичливій і веселій сім’ї. Я пишаюсь цим».(Михайленко
Фаїна).
«Ми живемо в ХХІ столітті і
насильство почало набирати темпи, порівнюючи з попереднім ХХ століттям. Насильство,
як воно виникає? Хто його творить? Воно потрібне? Виникає, якщо воно є,
спочатку в сім’ї. Для одних
дитинство найкраща мить в житті, але є такі люди, для яких дитинство
найжахливіший період життя. Чому?. Все через батьків. Які батьки, такі і діти. Все частіше
батьки кричать і б’ють своїх дітей. Діти, переживши всі знущання, насильство в
сім’ї, йдуть і, зриваються на людях. З дітей, вихованих в таких сім’ях, часто
виростають бандити, ґвалтівники, крадії й інші злочинці».(Гливанський Дмитро).
«Кожного дня в новинах можна
побачити відео, як жорстока мати кричить на свого чотирьохрічного маленького
синочка і б’є його по голові, аж шапка злітає, б’є ще раз і іще, дитина плаче, але його сльози це лише вода для його
матері. Але саме що вразило мене до самого серця, це її безжалісні слова: «Як ти мене дістав, я тебе вб’ю». Мені
хочеться подивитися в очі цій жінці і запитати: «Навіщо
народжувала цю дитину? Для знущань чи просто заради грошей?» Дитина повинна зростати в люблячій
родині, де один-одного люблять і поважають».(Верещагіна Олена).
«У наш час дуже багато насильства. На мою
думку, найбільше в школах. Але про нашу Володимирівську школу я такого сказати
не можу, хоча деякі інциденти бувають. Насильство найчастіше зустрічається в
міських школах, тому що
соціальне становище в містах дуже різне, а ось про сільські школи так не
скажеш, адже тут загалом всі рівні. Причинами насильства можуть бути різні
чинники. Дехто ображає інших, тому що сам ображений. Інші вважають себе якимось
особливими, а все інші це невдахи й недостойні їхньої уваги, холопи, з яких
можна знущатися». (Переклицький Дмитро).
«У моїй сімї – повага один до одного, ми
ніколи не скажемо нічого поганого про нашу родину. Як показують по телебаченню
різні насильства, то ми починаємо замислюватися над тим, що живемо в доброзичливості,
де ніколи не було насильства і ніколи не буде. Я думаю, коли стану батьком, то своїх дітей я буду
виховувати так, як мої батьки виховували мене». (Єрушенко Дмитро).
«У сучасному світі насильство можна зустріти
буквально повсюди – на телебаченні, у книжках, в житті. І, знаєте, що мене
найбільше насторожує? Ми всі кажемо, що ми проти нього, а насильство не
перестає бути популярним. Навіть навпаки. Це сумний факт – поширення
жорстокості і захоплення нею нових територій. Насильство, у тій чи іншій формі,
існувало з давніх-давен, мабуть, ще з появи перших людей. Війни за їжу, землі,
гроші, владу врешті-решт. Останнє – найстрашніше. Подумайте тільки, якась мала
купка людей вирішила потішити своє его і відправила на смерть тисячі інших, по
суті, вбивати заради своєї жадоби. Чи потрібні війни простим людям? Не потрібні
– що їм з ними робити? Шукати глибокого сенсу у війнах не варто – він відсутній
з самого початку. Жахливо, чи не так?». (Тракалюк Юлія).
«Як це змінити? Кожен повинен замислитися над цим. Ми
повинні поважати та любити один одного. Так, на мою думку, світ стане кращим.»
(Зінов’єва Анастасія).
Хіба не любов усе
єднає, будує, творить подібно до того, як ворожість руйнує!
Г. Сковорода
